Шкільний учитель... Саме на нього покладається
відповідальність за долю підростаючого покоління. Я учитель образотворчого
мистецтва, і знаю, яка відповідальність лежить на мені. Саме тепер, коли в
нашому суспільстві такий складний період, потрібна людина творча, ініціативна,
смілива. Вже сьогодні складаються умови для оновлення методик кожного предмета.
Так, я щаслива, що викладаю предмет образотворчого
мистецтва в Сторожинецькому районному ліцеї. І перед собою ставлю ряд певних обов'язків: не тільки
навчити дітей малювати, але й зробити їх гідними послідовниками тих духовних
цінностей, які заповіли нам талановиті предки. Я намагаюсь зробити свої уроки
радісним відкриттям прекрасного, використовую твори літератури, музики. Без них
просто неможливо створити емоційну атмосферу для сприйняття.
Завдання сучасної школи – розвивати кожну дитину як
неповторну індивідуальність та особистість. З огляду на це, велике значення має
формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самоосвітньої пізнавальної
діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми. Проблема розвитку
творчої особистості хвилювала таких видатних педагогів: В. О. Сухомлинського,
І. В. Кожух, Н. А. Глинську, І. П. Горєву.
Сьогодні українське суспільство
виробляє національну парадигму виховання, нову систему світоглядних цінностей
та ідеалів, яка духовно об'єднала б усіх громадян, спонукала б до активної
розбудови незалежної держави.
Переконана проблема розвитку творчої особистості дуже
актуальна. Нова епоха потребуватиме передусім
духовності, бо раціоналізм дійшов
уже тієї межі, за якою прірва. Сучасне життя вимагає від людини рухливості,
гнучкості мислення, швидкості орієнтації й адаптації до нових умов, творчого
підходу до розв’язання більших або менших проблем.
Творчість – діяльність людини, спрямована на створення
якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей. Необхідними
компонентами творчості є фантазія , уява, психічний зміст якої міститься у
створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).
Одним
з головних завдань моєї педагогічної роботи є
виявлення і максимальний розвиток творчого і духовного потенціалу учнів.
Приділяю увагу формуванню в учнів глибокого й стійкого інтересу до творчості
засобами образотворчого мистецтва.
Мета моєї роботи – створення ситуації успіху,
сприятливих умов для повноцінної діяльності, розвитку й самореалізації кожної
особистості. Намагаючись зберегти духовні цінності дитини, спираючись на
унікальність і неповторність кожного учня, завжди допомагаю й підтримую у
творчості.
Виховання
учнів засобами образотворчого мистецтва було, є і завжди буде актуальним. Воно
є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на
всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення
особистості учня, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників, бо
за допомогою засобів мистецтва формується культурний пласт нації.
Тому
методичною проблемою, над якою я працюю є: “Розвиток дивергентного мислення як шлях
творчої реалізації учнів на уроках образотворчого мистецтва”.
Дивергентне мислення
(від лат. divergere – розходитися) – метод творчого мислення, застосовуваний
зазвичай для вирішення проблем і завдань. Полягає в пошуку безлічі рішень
однієї і тієї ж проблеми. Натомість конвергентне мислення (від лат. cоnvergere
– сходитися) засновано на стратегії точного використання попередньо засвоєних
алгоритмів вирішення певної задачі, тобто коли дана інструкція по послідовності
та змісту елементарних операцій за рішенням цього завдання. Існують два
способи, дві стратегії пошуків вирішення тієї чи іншої проблеми. Американський
психолог Дж. Гілфорд, узагальнюючи проведені в цьому напрямку дослідження,
виділив два типи мислення: конвергентне, необхідне для знаходження єдино
точного рішення задачі, і дивергентне, завдяки яким виникають оригінальні
рішення.
Поясню на прикладі. Одні люди вважають,
що існує єдино вірне рішення, і намагаються знайти його за допомогою вже
наявних знань та логічних міркувань. Всі зусилля концентруються на пошук єдино
правильного рішення. Таке мислення називається конвергентним. Інші, навпаки,
починають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розглянути якомога
більше варіантів. Такий “віялоподібний” пошук, найчастіше приводить до
оригінальним рішень, властивий дивергентному мисленню.
Сучасна шкільна система сприяє розвитку в учнів
конвергентного мислення і пригнічує задатки дивергентного. Відомо, що Енштейн і
Черчілль погано вчилися у школі, але не через недисциплінованість чи
неуважність, а через нездатність прямо відповідати на поставленні запитання.
Творчі
люди, із домінуючим дивергентним мисленням, схильні утворювати нові комбінації
із елементів, котрі більшість людей використовують стереотипно.
Творче мислення за Дж. Гілфордом, має такі особливості:
Пластичність
|
Рухливість
|
Оригінальність
|
здатність запропонувати
кілька розв’язків у тих випадках, коли звичайна людина може знайти лише один
чи два
|
здатність перейти від одного аспекту проблеми до
іншого, не обмежуючись єдиною точкою зору
|
здатність породжувати незвичайні, небанальні думки
|
Творча особистість зможе розгледіти в силуеті гірського
хребта риси голови крокодила, знайти два десятки різноманітних застосувань
газеті та ін.
До мислительних компонентів креативності відносять
дивергентне – творче ( Дж. Гілфорд), нешаблонне ( Е. де Боно) мислення.
Креативність забезпечується емоцією здивування ( Г. Фромм) та глибоко
розвиненою пізнавальною активністю.
Психологічно творчість є потребою людини, адже творча
діяльність – це не лише відкриття в певній галузі науки, художні досягнення,
певні продукти, що є значущими для суспільства, творчості вимагає повсякденне
життя, з його малими і великими проблемами, які людина досить часто мусить
вирішувати. Для неї подібне вирішення буде особисто творчим, і суб’єктивно вона
переживає його як відкриття, як створення оригінального продукту, як новий
підхід до вже відомого.
У процесі творчого розвитку особистості уроки
образотворчого мистецтва відіграють незамінну роль. Вони здатні ввести учня у
світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість
від власної творчості.
Дивергентне
мислення спирається на уяву і є засобом породження оригінальних ідей. Творча
уява, або фантазія, стимулює породження нових ідей (образів). У процесі аналізу
дивергентного мислення розкрито такі його особливості:
1.
Дивергентне мислення являє собою вищий рівень розвитку наочно-образного
мислення, піднятого на верхній щабель під впливом абстрактного мислення.
2.
Процес дивергентного мислення здійснюється від конкретного через абстрактне
до нового конкретного (уявного)
образу.
3.
Дивергентне мислення спирається на минулий досвід, воно пов'язане зі свободою
думок, довільністю дій.
4.
Дивергентне мислення проявляється у передбаченні кінцевого результату праці до
її початку і здатне визначити поведінку індивіда, коли проблемна ситуація
невизначена.
Передумовою
успішного розвитку дивергентного мислення учнів є забезпечення певних
психолого-педагогічних умов, а саме: здійснення розвивального та особистісного
підходів у навчанні, залучення до творчих форм роботи всіх учнів.
Глибокі знання, постійний пошук
нестандартних, нетрадиційних форм навчання та виховання, відповідальність,
любов до дітей дають їй можливість працювати на високому професійному рівні. І
тому кожен урок образотворчого мистецтва стає для учнів відкриттям, новою
сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного. Нового. Незбагненного. Образне,
кольорове сприйняття світу, яке вчителька відкриває своїм вихованцям, зменшує
працювати їхню фантазію, уяву, розвиває просторове мислення. Розумові та
пізнавальні здібності. Іншими словами – вона формує особистість.
Образотворче мистецтво у
загальноосвітній школі грає велику роль у вихованні в учнів художньо-естетичних
почуттів, розвитку асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії, художнього
смаку і творчих здібностей.
Програма
з образотворчого мистецтва враховує традиції та сучасні тенденції розвитку
національної образотворчої культури.
Основними завданнями предмету образотворче мистецтво є:
Для досягнення мети - намагаюся
планувати роботу враховуючи послідовність тем та виконання завдань, методично
обґрунтовані віковими особливостями учнів, орієнтовані на творчий пошук учнів
різного рівня розвитку вмінь та навичок.
Надзвичайну увагу приділяю розвитку композиційного
мислення учнів та використанню в творчих роботах цілісності образотворчих і
технічних завдань. Перевагу надаю нестандартним, самостійним композиційним
вирішенням учнів, а не готовим зразкам.
На
уроках намагаюся виховувати працездатність, охайність, самостійність у досягненні
мети, вміння працювати в колективі та самостійно.
Важливо підтримувати робочий, творчий настрій у дітей,
відчуття що їхня робота не залишиться без уваги. Тому, всі роботи учнів
оцінюються, в кінці уроків проводимо аналіз робіт, організовуємо виставки
малюнків у школі.
Шукаючи шлях, щоб змінити життя на краще, визначила філософію
своєї діяльності:
У своїй роботі я використовую креативні завдання, які
спонукають дитину до творчого самовираження, розвитку нестандартного мислення,
пошуку нетрадиційних способів їх рішення. “Розумний, глибокий аналіз – перша
сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці. Вміти
поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!” Ці слова В.Сухомлинського для
мене стали дороговказом. Для сприяння розвитку фантазії та уяви, що є
складовими творчого потенціалу, та врахування художніх інтересів особистості застосовую
ситуації вибору учнями різнорівневих за складністю завдань, тем, технік і
матеріалів для виконання художніх робіт і сприйняття мистецьких творів,
активізувати різноманітними методами та прийомами пошук у вирішенні завдань, які містять у собі:
— спрямовані на
активацію уяви та фантазії.
Передбачають формування практичної діяльності, уміння
аналізувати та інтерпретувати мистецькі твори та дитячі малюнки, навчатися
споглядати їх різними способами:
статичний — сприймати їх через внутрішній світ,
пропускати через свої відчуття на рівні порівняння чи поєднання емоційного
стану та виразити їх; динамічний — сприймати через зовнішні відображення
мистецьких творів, тобто “оживлювати” образи картини чи скульптури рухами,
театральною діяльністю, обрядовими дійствами. Спробувати
уявити собі, яким чином зображені образи набули тієї чи іншої пози. Пластичними
або гострими рухами передати стан природи, що відтворив художник у своєму
мистецькому творі. Створювати творчі композиції за мотивами мистецьких творів,
видів і жанрів мистецтва, малювати варіації на теми та імпровізувати за творами
митців. Застосування таких нестандартних завдань є одним із засобів
стимулювання інтересу до мистецтва. Розглянемо деякі з них. Так, пропоную учням
провести аналіз на порівняння ряду робіт на одну тему, виконаних дітьми різних
вікових категорій.
Запитання
|
•
Чим можна ускладнити чи доповнити сюжет?
•Що
змінити, які художні техніки, матеріали застосувати, тобто відтворити картину
на площині в об’ємі — скульптуру, рельєф, паперопластику?
•У
якому жанрі або виді мистецтва намалювати її?
•Визначити
мету створення малюнка (навчитися художній техніці, чи він носитиме рекламний характер чи прикрашатиме
інтер’єр тощо).
|
— спрямовані на
використання нетрадиційних методів запропонованого матеріалу як один із засобів
впливу на творчий потенціал дитини.
Сюди
відносяться використання набутих учнями знань з інших навчальних дисциплін;
долучення різноманітних терапій — арт, арома, музичні, аутотренінги,
релаксація, медитація. Застосування непоширених художніх технік (пальчиковий
метод, малювання пластиліном на склі, лиття води у форми, ліплення з мокрого
піску тощо) та матеріалів (малювання лаком для нігтів, губною помадою, тінями
для повік, коректором, “ліплення” утеплювальною пінкою, гіпсовим бинтом тощо),
використання різних предметів (палички, корпуса кулькової ручки, овочів),
застосування імпровізації в поєднанні різноманітних технік. Використовую різноманітні прийоми ознайомлення дітей із процесом змішування
кольорів. Так, палітра може бути у вигляді склянок, у яких знаходяться
барвники. Переливаючи їх з одного посуду в інший, діти спостерігають хімічний
процес утворення різноманітних відтінків. Таким прикладом може бути накладання
кольорових світлофільтрів один на другий, у якому учні спостерігають оптичне
змішування кольорів. Далі пропоную
самостійно придумати вид палітри. Ця вправа спрямована на засвоєння вмінь
змішувати та отримувати нові кольори та відтінки. Аромати також можуть
активізувати натхнення дітей. Особливо якщо їх застосувати на уроках малювання
пейзажів, натюрмортів. Включаються нюхові аналізатори, які викликають у дитини
асоціації з приємними спогадами, що позитивно впливає на її емоційний стан.
Проводжу різноманітні види уроків
— шоу, вернісаж, конференція, аукціон, обрядових дійств. Теми виховних завдань спрямовую на розвиток не тільки нових образів та ідей, а й тих, що включають у себе загальнолюдські цінності. До них
відношу створення проектів (колективні форми роботи) з
оформлення інтер’єра не лише у своїй школі, а й в інших навчальних закладах,
виготовлення подарунків, сувенірів як благодійної допомоги ветеранам,
громадянам похилого віку, дітям-інвалідам, сиротам тощо.
Майже всі учні мають високий та достатній рівні
навчальних досягнень. Результати навчальних досягнень за останні роки становить
97% якість знань, середній бал 9,9.
Учні ліцею приймають активну участь у конкурсах
малюнка різного рівня (додаються грамоти і дипломи).
Після
уроків багато учнів продовжують образотворчу діяльність на гуртковій роботі у
Сторожинецькому ЦЕНТУМі, (гурток “Флористика”) де створюють різноманітні роботи
з природного матеріалу, які високо оцінюється на обласних та Всеукраїнських
конкурсах.
Ефективність
занять з образотворчого мистецтва залежить від дидактичного та матеріального
забезпечення уроків. В школі зібрана необхідна матеріальна база: репродукції
картин художників різних епох, фотографії архітектурних споруд та скульптур.
Власноруч виготовлений необхідний дидактичний
матеріал, загальний та роздатковий.
Починаючи урок, я маю на меті налаштувати учнів на
вивчення тієї чи іншої теми, тому звертаюсь до життєвого досвіду учнів, до
знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань
використовую такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асоціативного куща, «Так—ні», використання
сигнальних карток.
Учні мають можливість користуватися
альбомами-підручниками (Тернопільське видавництво), в яких знаходять цікаві
фотографії, репродукції картин, пояснення послідовності виконання завдань на
уроках.
Основними напрямками в розвитку образотворчої
діяльності учнів є розвиток графічних навичок зображення на площині (графіка,
живопис, декоративно-прикладна діяльність), робота з об'ємним матеріалом
(ліплення з пластиліну, конструювання з паперу і картону та з підручних
матеріалів).
Учні знайомляться з графічними матеріалами (олівець,
фломастери, туш, крейда, ручка, вугіль) та особливостями художньо-образної мови
графіки. Учні виконують графічні роботи:
- графічні роботи фломастерами, простими
олівцями, ручками,
- тоновий малюнок;
- гратографії;
- силуетні роботи тушшю;
- роботи гуашшю на кольоровому картоні;
- шрифтові роботи.
На окремих уроках учні знайомляться з видами графіки
та різноманітністю виконання графічних робіт, видами гравюр.
На уроці з теми «Книжкова графіка»
у 6-му класі використовую метод “Асоціативний кущ” (квітка) за такою схемою:
Живописні роботи розвивають уміння розрізняти та
визначати форму, фактуру, забарвлення, розташування предметів у реальному
просторі, й у творах мистецтва. Розвивають відчуття єдності форми і колірного
вирішення образу залежно від засобів передачі настрою і стану зображуваного.
Учні виконують сюжетні композиції:
- “Добро та зло” (у власних сюжетних композиціях)
- 5 клас;
- “Фруктовий сад” - 7 клас;
- “Журавлинна осінь” (пейзаж) - 6 клас;
- “Зимовий ліс” - 5 клас.
Кольоровий підбір малюнків учні виконують за вибором,
акварельними фарбами або кольоровими олівцями та фломастерами.
Під час занять необхідно постійно нагадувати учням
правила повітряної перспективи, правильне зображення предметів на різних планах
- передній, дальній, горизонт.
На окремих уроках учні знайомляться з видатним
художниками різних епох, їхніми творами. Особливу увагу звертаю на
вивчення жанрів живопису, творчість художників різного жанру. Для цього зібрані
необхідні репродукції картин різного розміру, для загального та особистого
сприймання, як роздатковий матеріал.
На своїх уроках використовую метод
побудови асоціативного куща. Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та
сформулювали засвоєні раніше знання з теми. Дані відповіді у формі коротких тез
записуюю на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є
схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового
матеріалу з даної теми.
Наприклад застосування цього методу на уроці з теми
«Портрет» у 5-му класі:
“Завдання наставника: не
інформувати, а формувати” – зауважив знаменитий французький просвітитель Мішель
Монтель. Я як вчитель-художник на уроках
образотворчого мистецтва прагну завжди створити творчу
позитивно активну емоційну
атмосферу і як справжня фея, намагаюсь обгорнути дітей
своєю природною щирістю,
доброзичливістю, особливим артистизмом,
витонченим розумінням
прекрасного, з глибокою повагою
до вихованців та результатів їхньої
творчості. Учні знайомляться з основними видами декоративно-прикладного
мистецтва, основними принципами побудови орнаментів, виконують різноманітні
витинанки (у смужці, сюжетні, сніжинки, аплікації), плоскі, рельєфні з паперу,
картону та природного матеріалу.
З видами скульптур та видатними зразками світового
мистецтва учні знайомляться на протязі усього курсу образотворчого мистецтва.
На уроках учні виконують практичні завдання різного жанру:
а) портрети в об'ємі;
б) сюжетні композиції “Спортивні ігри”;
в) рельєфні роботи “У криниці”, “Щедрий врожай”
та інші.
На уроках працюємо пластиліном.
Глина вимагає особливої умови зберігання та виконання робіт, які відсутні у
школі. На гуртовій роботі учні мають можливість працювати глиною (“Кераміка
Буковини”,“Флористика”). Конструювання з паперу,
картону та підручних матеріалів. Діти дуже люблять працювати
з папером, створювати незвичайні іграшки, сувеніри. Об'ємні види робіт:
- “Лебідь”;
- “Жар-птиця”;
- “Пташечка”;
- „Мушкетер".
Рельєфні роботи: “Портрет”,
“Букет” інші.
До Новорічних свят діти виготовляють сніжинки у
техніці квіллінгу, виготовляють гірлянди, новорічні прикраси.
На уроці з теми «Рельєфна композиція» (5-й кл. «Скульптура») застосовую гру «Так—ні». Ховаю зразок або фото рельєфної композиції і
пропоную учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлю запитання, які
вимагають від учнів тільки відповіді «так» чи «ні».
Учні можуть ставити такі запитання:
• Це твір
живопису (графіки, скульптури,...)?
• Це об'ємна
скульптура?
• Це скульптура
на площині?
•Це рельєф?
Якщо знайдено учнями відповіді, показую класу зразок і
оголошую тему уроку. Цей прийом може пов'язувати розрізнені факти,
систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.
Альбоми-підручники за 7 клас містять цікавий матеріал
про перші сім чудес світу, багато фотографій з зображенням архітектурних споруд
різних часів, який активно використовуємо на уроках. Для знайомства з іншими
видами, стилями архітектурних споруд заготовлений багатий наочний матеріал,
фотографії, репродукції.
Учні малюють архітектурні споруди за правилами
перспективи: “Будиночки”, “Вулиця міста”, “Інтер'єр кімнати”, “Архітектура
майбутнього” інші роботи.
Усі заняття образотворчого мистецтва сприяють розвитку
логічного мислення, просторової уяви та фантазії. Такий розвиток необхідний
всім дітям.
Часто діти (5 клас) малюють дерева на небі, дорогу або
річку по небу, не уявляючи лінію горизонту залишають білу смужку між небом та
землею, малюють дерева, яких ніхто не може впізнати, багато іншого.
Художники епохи Відродження вважали малювання з натури
основним у методиці навчання.
Умови загальноосвітньої школи (25-30 учнів у класі, 45
хв. уроку) не дозволяють організовувати малювання з натури натюрмортів, фігур
людей інше.
Реальними є окремі завдання
- “Учбовий натюрморт” (кожен учень складає свій
натюрморт з учбового приладдя: зошит, книжка, гумка, ручка інше);
- “Натюрморт з овочів або фруктів” (учні
приносять з дому по 3-4 зразка різного розміру);
- “Малювання з натури квітів та листочків”
(тюльпани, нарциси, кленові листочки інше);
- Малювання автопортрету вдома. Портрети своїх
близьких вдома.
Особливу різноманітність у
навчанні вносять колективні форми роботи. Такі завдання розвивають
творчий потенціал учнів, заохочують до роботи, адже малюнок кожного учня буде розміщений
на загальному аркуші, складаючи одну композицію всього класу. Оцінюють роботу
всі: однокласники, вчителі, батьки.
- “Вазон класу” - зелені
гілочки вазона “розцвітають” на уроці надзвичайними квітами, з іменем автора;
- “Наша ялиночка” - в подарунок вчитель приносить на урок великий
аркуш із зображенням ялинки.
Учні виготовляють іграшки, гірлянди
(аплікація, фломастери), якими прикрашають загальну ялинку. Хтось малює
Діда Мороза, Снігуроньку, інших персонажів, дописують привітання зі святом.
Учні працюють над темами малювання:
- „Наша вулиця" (розміщення будинків та оточення);
- „Кораблі в морі", інші варіанти.
Скільки радостей та задоволення приносять дітям такі
роботи.
Отже,
образотворче мистецтво один із засобів
творчого розвитку учнів. “Творчість, – писав В.О.Сухомлинський, починається
там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають
засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість
немовби зливається із своїм духовним надбанням”.
Комментариев нет:
Отправить комментарий